Фахівець широкого профілю для продажу широкого асортименту

8

Задовбали роботодавці — сил моїх більше немає! Я не поступила в вуз через скажених цін на платне навчання, так що майже рік сиджу без діла. Намагаюся знайти роботу з вересня, але ніякого толку. Єдине, що мені підходить в моєму становищі — робота продавця-консультанта.

Щоб продавати одяг і взуття, багато розуму не треба, так? Так чому ж на таку дріб’язкову посаду такі жахливі вимоги? Одні вимагають вищу освіту — вони там замість туфель нерухомість, чи що, продають? Другим подавай вік від двадцяти років — мені на рік менше, це погоду зробить? Треті шукають людину з величезним досвідом — гаразд, це ще можна зрозуміти. Але досвідчені працівники потрібні скрізь! Де цей досвід набирати — ніхто не каже. І всі, звичайно ж, шукають людину з приємною зовнішністю — некрасиві або невпевнені в собі люди можуть завертатися в простирадло і повзти на кладовище.

Подолавши всі перешкоди, я все ж знайшла місце, де мене взяли на стажування. Лізла зі шкіри геть, щоб мене взяли, але суворо дотримувалася правила «не набридати клієнтам і не впарювати» — вони за це спасибі не скажуть. На жаль, мене не взяли. Причини не пояснили, але, мабуть, їм треба було, щоб я мучила клієнтів до смерті.

І останній облом. На очі попалася вакансія консультанта у творчій студії. Всі умови були наче писані з мене, хотілося зірватися з місця і швидше дзвонити… Але закон Мерфі не підвів. Студія перебувала в сусідньому закритому місті, куди не потрапити без пропуску. Ось так і доводиться сидіти у батьків на шиї…