Не вгамувати цю злу біль

14

А мене задолбали ставлення людей до головного болю. Зовсім нещодавно і я думала так само, як і більшість людей, мовляв, головний біль — не хвороба, з’їж анальгіну і не рипайся.

Головний біль у шкільному віці — сам себе до лікаря не поведеш, бо дитина. А дорослі кажуть: «Це ти просто вчитися лінуєшся, у тебе молодий організм, у тебе не може боліти голова».

Головний біль у студентські роки — у мене молодий організм, і не повинна боліти голова, зараз коктейльчик в барі з друзями вип’ю, і все пройде.

Головний біль після універу — у мене робота, мені ніколи ходити по лікарях, зараз знеболюючого прийму. Ой, не діє, ну ще одну пігулку, гаразд.

І ось, нарешті, припекло. Голова почала боліти так, що не допомагає нічого взагалі, і, зібравши себе в купу, я пішла до невролога. Невролог призначив деякі дослідження і аналізи, після яких запитав: «З якого віку у вас, дівчина, голова болить?» А вона у мене болить — скільки себе пам’ятаю, з дитинства.

— Не дивно, — сказав доктор, — тому що у вас те-то і те-то, це вроджений дефект вашого організму, і він не лікується. Але є нормальна підтримуюча терапія, процедури та ліки, з якими жити можна цілком стерпно. Вам варто було б до мене прийти років так 20 тому, і воно б так не боліло. Ви де весь цей час були?

Загалом, друзі, не наступайте на мої граблі, а то самі себе згодом задолбаете. Болить — йдіть до лікаря.