Сократ мені друг, але асечка дорожче

15

Прийшов влаштовуватися PR-менеджером на роботу в рекламне агентство. Довго чи коротко, але Екшн шов до їх Самого.

Заходжу в кабінет. Хлопчина років 25 тупо уткнувся в аську. На «Привіт» мовчки потиснув руку, хвилин через десять все-таки відлип від ноутбука і давай на мене справляти враження. Такого я точно ніде ще не зустрічав! Замість того, щоб поцікавитися досвідом роботи, знанням графічних пакетів, досвідом проведення заходів, корочками хоча б, цей став тиснути мене якимись схоластичними бреднями: «PR — зло чи добро? Що таке істина?» Півгодини тривав розмова ні про що.

Ну, я вирішив перейти до справи. У хлопця на столі стояв бюстик Сократа. Кажу я потенційному начальнику: «А ось товариш Сократ з цього приводу думав наступне», — і на бюстик показую. Обличчя в хлопця в момент змінилося, як ніби він лимон цілком зжер. Мабуть, я був першим, хто пізнав бюстик. Як же так: виявився явно не дурніші Самого, який жах!

Вже через хвилину мене чемно попросили вийти, кисло пообіцявши «обов’язково подзвонити».