Два метри щастя

15

Дозвольте відповісти дівчині, яку задовбали велетні. Принаймні, невідповідність оточуючих речей вашому зростанню не приносить вам ніякого фізичного збитку. Я ж можу з повною впевненістю заявити, що ніхто в світі не піддається більшої дискримінації, ніж люди зростом 190+.

Я щаслива дружина чоловіка зростанням більше двох метрів. Мене саму ні «велетнем», ні «гномом» не назвеш, і я ніколи не помічала, наскільки не пристосований наш світ для тих, хто злегка виходить за рамки середньостатистичного зростання.

Я не можу піти зі своїм коханим у театр. Він не поміщається в крісло. Сидіти йому доводиться, повернувшись напівбоком. Він страдницьки сопе весь спектакль, від незручної пози у нього швидко починають боліти спина і коліна. Та й панове, що сидять за нами, не зовсім ради його присутності.

Кінотеатри, куди ми можемо піти, я знаю небагато. Я вивчила всі місця в місті, де відстань між рядами відповідає довжині його ніг. А ось в одному з найбільш популярних кінотеатрів нашого немаленького міста при вході такий низький стелю, що моєму чоловікові доводиться йти до каси, пригнувшись. Приємного мало, чи не правда?

Мініатюрні дівчата навряд чи постраждають від його п’ят, стирчать в проході плацкартного вагона, — вони легко прослизнуть під ними. Але, хай вибачать мене люди вище, подітися цим п’ят абсолютно нікуди. Полку навряд чи довше 185 сантиметрів — куди подіти решту 20?

Літак? Та ж весела історія. Сидять попереду нас будуть нервувати від того, що коліна мого чоловіка впираються їм в спину, а він буде страждати всю дорогу від болю в колінах.

Двері в під’їзди, магазини і т. д.: навіть якщо сам дверний проріз не занадто низький, мій чоловік обов’язково додасться чолом про приводний механізм двері — зазвичай він знаходиться якраз трохи вище рівня очей. Люстри, світильники, полиці з сигаретами в супермаркетах — все це постійно заподіює йому біль і залишає синці і шишки.

Продавщиці в магазинах чоловічого одягу, відразу волаючі «на вас нічого немає!», варто йому переступити поріг, теж не додають гарного настрою. Дзеркала в громадських місцях? Він рідко бачить в них що-то крім свого живота і грудей.

Так що, даєш більше простору для велетнів! Цим людям буває не просто неприємно, але ще й дуже боляче від того, що вони трошки «не влазять» в нашу з вами навколишнє середовище.