Надано їм начебто літера

21

Бісить дивна установка в суспільстві, яка говорить, що людині, у якої «життя важка», можна грубіянити і робити гидоти, а інші зобов’язані ставитися до цього з розумінням.

Років п’ять тому мені довелося переводити дитину в інший садок з-за двох, гм, дуже специфічних жінок. Одна з них працювала нянькою і явно самостверджувалась за рахунок дітей. Наприклад, мою дочку Ніну вперто називала Тонею, тому що Ніна — це, на її думку, зменшувальне від Антоніни, і пофіг, що там у свідоцтві про народження записано. А дитині за спробу її поправляти прилітало, бо «що вона там у п’ять років про себе думає — дорослим вказувати».

Коли я прийшла до завідуючої поцікавитися, чи вважає вона, що відбувається нормальним, з’ясувалося, що «Н.Н., звичайно, неправа, але, розумієте, у неї така важка життя і маленька зарплата, увійдіть в положення!». Не буду переповідати біографію, самі розумієте, якщо людина працює нянькою за копійки і будує дошкільнят в садочку заради самоствердження, то це не від надлишку внутрішньої гармонії. На питання, чи Н. Н. стане щасливішою від того, що буде називати мою доньку чужим ім’ям, завідуюча образилася і натякнула, що я зла і товстошкіра.

Колега. Знайомі ми з нею зі студентства, і можу сказати, що характер у неї був не цукор. Тільки якщо раніше її осаджували, то з недавніх пір з розмов в колективі з’ясувалося, що вислуховувати гидоти від неї — мало не святий обов’язок кожного, тому що вона нещасна самотня сорокарічна жінка. Називаєш навскидку десять варіантів проведення дозвілля, крім виносу мозку оточуючим (від вишивки хрестиком до співу в хорі і походів в гори) — звинувачують в черствості.

Родич пару років тому пішов від дружини після 15 років шлюбу, з новою любов’ю не склалося, а в колишню сім’ю назад не прийняли. Тепер я намагаюся уникати великих сімейних зборищ, тому що спілкуватися з ним довше десяти хвилин неможливо, все зводиться до «всі жінки такі-сякі, мене не цінують». Тема досить нудна, так і у товариша рильце в пушку, однак заткнути цей фонтан красномовства не виходить: у сім’ї прийнято вислуховувати і скорботно мовчати з поваги до горя. А хто не хоче і сміє мати гарний настрій, коли в А. не перший рік таке горе, ті сволочі бездушні.