З двох сторін прилавка

14

По чистій випадковості мені якось довелося почути історію з моєю участю, але від особи дівчини-продавця. Ось вона.

Працюю в магазині автозапчастин. Заходить молодий чоловік і після деякого роздуми запитує: «Є задні лінки на повнопривідну „Вісту“?» Дивлюся каталог, відповідаю, що на його машині задні лінки конструктивно не передбачено. Покупець глузливо дивиться і, розтягуючи слова, прорікає: «Да-а? А мужики то й не зна-ають».
Простягаю каталог зі схемою підвіски, прошу ткнути пальцем в горезвісні лінки. Покупець, звичайно, розводить руками і виправдовується: він не розуміє цього, але лінки є точно. Розводжу руками, питаю гірського повз комірника. Відповідає, що якщо в каталозі немає, значить, точно немає, а покупця в сервісі розвели по повній. Молодий чоловік фиркає, бурмоче щось собі під ніс і демонстративно йде.

А тепер моя версія.

Заходжу в магазин, за прилавком дівчина. Вітаюся, питаю, чи є в наявності лінки на повнопривідну «Вісту», називаю номер кузова. Дівчина, відклавши пилочку для нігтів, двома пальчиками починає гортати каталог, двічі перепитуючи модель машини. Поблажливо дивиться на мене, заявляючи: «Нема у вас лінків на машині». Дивуюся. Сильно дивуюся, так як приблизно рік тому їх міняв власними руками. Дивиться ще презрительнее, простягає каталог з абсолютно незрозумілою схемою. Навіть не намагаючись розібратися в цій мішанині ліній і маркувань (я лікар і в кресленнях не тямлю нічого), повертаю назад каталог зі словами: «Дівчина, у мене точно є лінки. На моноприводних машинах, може, й немає, а у мене є». Пробігають повз хлопчина не допоміг: «Раз в каталозі немає, значить, немає взагалі». Розвертаюся, йду. Купую в іншому магазині, без каталогу.