Я до дітей у кращому випадку байдужа, але мені щиро шкода малюків, яких квочки-матусі чи бабусі кутають в теплу погоду, як взимку.

За вікном +15, сонечко світить і припікає. Йду повз парку, де гуляє кілька дітей з матерів невизначеного віку. Матері сидять, діти п’яти років бігають, грають. Їх троє, і кожен одягнений у теплу шапку, болонєвий комбінезон і теплу куртку, явно зимову. Шапки у всіх набакир, обличчя червоні. Даю сто баксів за те, що під курткою вони мокрі наскрізь. Батьки, до речі, теж загорнувшись, як в -20.

Стою на зупинці. Мама з дівчинкою постарше. Младшешкольница з рюкзаком закутана так само, як ті малюки. Дівчинці явно жарко, очі каламутні, щоки порожевіли, вона намагається закатати рукава і розстебнути куртку, на що мати починає на неї кричати: «Не смій розстібатися, на вулиці холодно!» — і в спішному порядку застібає назад все, що встигли розстебнути, аж до липучок. Сама матуся, до речі, теж закутана і виглядає раскочегаренным самоваром, морда червона, важко душить від того, що запеклася. Дитина щось мляво заперечує і понуро сідає на лавочку, все ще намагаючись задерти тугі рукави вище, щоб отримати хоч трохи прохолоди.

Продовжувати можна довго, тому що це повсюдно. Матусі ненормальні, ви, блін, задовбали! Навіщо ви так знущаєтесь над дітьми? Ви ж потім перші починаєте кудкудакати: мовляв, мало протяг, а ми вже хворіємо. Правильно! Ви дітям з дитинства порушуєте терморегуляцію організму. Одягали б по погоді — і ніхто не хворів би від протягів, і діти не страждали б від того, що вам самим в +15 чомусь холодно, і ви вирішили, що дитині теж.