Кухар на десять фотографів

18

Мене до скреготу зубів задовбали ті, хто не хоче вчитися навіть елементарним побутовим навичкам. Я завжди поважала людей, а зокрема — чоловіків, які вміють працювати руками. І мені пощастило вийти заміж за таку людину. Я абсолютно впевнена в тому, що у мене вдома буде якісно зроблено практично все: повішені горезвісні полички, полагоджені коротнувшие розетки, буде працювати вся техніка, рівне висіти дверцята шафок, не будуть капати крани, не буде відпадати плитка, не будуть скрипіти двері і багато ще чого буде і не буде. Я пишаюся чоловіком і поважаю його за ці самі «золоті руки». І якщо хтось думає, що для того, щоб це зробити, не треба думати, нехай піде погуглит схеми електромережі, значення слів «заземлення», «фаза», «нуль» і для чого все це потрібно. А ще краще хоч раз в житті піде і зробить це сам. При цьому моєму чоловікові це абсолютно не заважає бути керівником департаменту, працювати у великій компанії і отримувати пристойні гроші. Просто він не хоче наймати чужого дядька, який в 90% випадків накосячит, а візьме втридорога. В своїх руках мій чоловік впевнений на 100%.

Я ж сама займаюся виготовленням в’язаних прикрас. В’яжу і спицями і гачком, можу зробити практично будь-яку річ, просто на це потрібен час. Мабуть, мене зрозуміють тільки ті, хто займається аналогічною діяльністю, але погодьтеся, що тримати в голові купу схем, кількість петель, паралельно вважати ряди, пропуски, зменшення і збільшення — це ж так просто! Сиди собі петельки роби, що тут думати? Ось для тих, кому думати не хочеться, можна в’язати шарфики для ляльок «платочної» в’язкою. Правда мені здається, що весь ваш ентузіазм і спроби довести, що це «так просто», закінчаться на наборі петель. Але у нас же тепер так модний хенд-мейд! Ви самі штудує сайти і форуми, шукаєте майстрів, які зроблять для вас кофтинку, «як в журналі „Робітниця“ за січень 1986 року на 7 сторінці. А потім ще й возмущаетесь, чому це коштує так дорого.

Знаєте, мені здається, що якщо ви потрапите на безлюдний острів або у нас наступить апокаліпсис, то все буде, як у відомому приколі:

— Дівчатка, а от якби ви опинилися на безлюдному острові з чоловіком, кого б ви вибрали?

— Я б Джонні Деппа, напевно.

— Не, я б Паттінсона вибрала.

— А я б вибрала симпатичного практикуючого лікаря широкого профілю, захоплюється полюванням, риболовлею і садівництвом. А ви всі помрете!

Та що далеко ходити? Давайте просто отъедем недалеко від міста, поїдемо на шашлики зі знайомими. Яка представляється картина? Правильно, двоє-троє, в кращому випадку четверо (в стандарті — один хлопець і дві дівчини) займаються готуванням, хлопець робить шашлик, дівчата чистять і ріжуть овочі, накривають стіл. Що роблять всі інші? Фоткают все на численні мобільники, п’ють пиво і дають непотрібні поради тим трьом, які горбатяться на «кухні». А допомогти — не, як можна? У них же манікюри, педикюри, чисті сорочки, руки брудні, на кнопки не натиснеш. А якщо вдасться залучити когось до нанизыванию шашлику на шампури, то тут починається таке шоу, що вже і правда краще б ти осторонь стояла. Насадити м’ясо так, щоб половина шматків сваливалась, а друга була нанизана незрозумілою гармошкою — це треба примудритися. У цей момент хочеться вирвати ваші руки з п’ятої точки і прикріпити на потрібне місце.

Можна навести ще купу прикладів. Тому або вчіться працювати руками, або сидіть і мовчіть, а поки задовбали!