Тиша повинна бути у дворі

30

Несамовито задовбали міська влада, задавшиеся божевільної метою перетворити буквально кожен двір у дитячий майданчик. Чому це робиться — зрозуміло: на всіх цих потворних гірках і пластмасовому паласі можна дуже нехило подукрасть бюджетного бабла. Але всі ці незліченні дитячі майданчики позбавляють жителя мегаполісу чи не єдиного місця, де він міг би відпочити поруч з будинком, не виїжджаючи в парки або за місто. Де можна почитати книжку, пограти з сусідами в шахи, нарди або доміно. Де можна просто посидіти на самоті, подихати повітрям, покурити або погризти соняшникове насіння. Тихо сісти попити пивка з недавніх пір теж вже не можна, хоча протягом двадцяти п’яти років ті ж влади народ привчали, що це можна робити хоч у відділення міліції.

Тепер у більшості дворів на яка присіла на лавочку самотнього чоловіка середніх років дивляться як мінімум як на педофіла. На величезних плакатах довгі списки того, чого там робити не можна: природно, не можна курити, не можна з собаками, не можна з музикою, можна з їжею. Ні з чим не можна. Зате можна дитини, будь-яких забарвлень і в будь-якій кількості. Зате можна пластмасовий підлогу замість трави. І з ранку до ночі нескінченний дитячий вереск, відчайдушні крики і скрип гойдалок — з ранку до ночі, кожен день. А якщо вам пощастило і у вас майданчик з хокейною коробкою, то з ранку до ночі ви будете слухати ще і безперервний гуркіт м’ячів, долбящихся в її борту.

Як же хочеться тиші, як же не хочеться закривати влітку вікна! Несамовито, відчайдушно задовбали!