Дурні на залізниці

53

У вересні мені потрібно було максимально дешево дістатися з Москви в Гомель. Я купила квиток в сидячий вагон до прикордонної станції. У потягу цього погана слава: в основному на ньому їздять човники і гастарбайтери. Я морально підготувалася до цілої ночі в поїзді з цим контингентом. Але біда прийшла звідки не чекали: чудовий провідник.

У вагона мене зустрів чоловік середніх років і середнього ступеня сп’яніння. Весь його вигляд показував, як лінь йому працювати цим нічним рейсом. Поїзд відправився в шлях. Я вирішила випити чаю, але вода в самоварі поїзда виявилася холодною. Провідник з незадоволеним виглядом пообіцяв, що скоро розтопить самовар.

Далі — гірше. На дверях обох туалетів висіла недбало надряпана записка, що туалет не працює. Запитала у провідника: «Чому?» Він зробив стражденне обличчя і сказав: «Розумієте, у нас біотуалет, а наші люди не вміють читати, що в нього не можна кидати папір. Ось туалет і забився, тому і не працює. Ходіть в сусідній вагон». У мене закралися певні сумніви. Як у найдешевшому поїзді, в найдешевшому вагоні може бути біотуалет? Що це за нечувана щедрість? Провідник, напевно, просто не хотів мити туалет, ось і закрив його. Виявилося, що в сусідньому вагоні теж «туалет не працює». Провідники змовились, чи що? Повернувшись в свій вагон, помітила, що двері туалету прочинені (мабуть, зламався замок). Туалет виявився самий звичайний і чудово функціонував. Інші пасажири теж просікли фішку і стали ходити в цей туалет. Через деякий час провідник вивалився з свого купе і вирішив викорчувати цю справу. Двері туалету була нова, пластикова, тому провідник зняв її з петель і навалив на унітаз. І смішно, і сумно. На тлі цього здається квіточками те, що при під’їзді до станції провідник просто вигукував її назва, а не підходив і будив потрібних пасажирів, як це належить за інструкцією.

Звичайно, можна було б сходити й поскаржитися начальнику поїзда, але риба ж гниє з голови. Якщо мінімум у двох вагонах твориться таке беззаконня, уявляю, якою людина керує цим божевіллям.

Російські залізні дороги. 175 років зберігаємо скотинячі традиції пасажирських перевезень.