Нікуди не втече

65

Працюю кур’єром. Розводжу документи.

— Фірма «АА».
— Добрий день, кур’єр з документами для того-то. Мені дали адресу, а будова/корпус не вказали!
— Зараз соединю з тим-то!
— А ви самі не знаєте, де працюєте?
— Ні, я приїжджаю на машині!

* * *

— Фірма «АА».
— Добрий день, кур’єр з документами для того-то.
— Зараз спущуся!

Проходить 10 хвилин.

— Фірма «АА».
— Все ще кур’єр з документами для того-то.
— А чому «все ще»?
— Я вам дзвонив десять хвилин тому.
— Дзвонили?! Зараз спущуся!

Проходить 10 хвилин.

— Фірма «АА».
— Добрий день, кур’єр з документами для того-то.
— Зараз спущуся!

Проходить 10 хвилин. Трубку не беруть.
Проходить 10 хвилин. Трубку не беруть.
Проходить 10 хвилин…

— Хто кур’єр з документами для того-то?
— Ви з Евересту спускалися?
— Ні, я ходила обідати!

* * *

— Фірма «АА».
— Добрий день, кур’єр з документами для того-то.
— Зараз спущуся!

Проходить 10 хвилин.

— Фірма «АА».
— Добрий день, кур’єр з документами для того-то.
— Назвіть своє прізвище, я пропуск замовлю!
— А раніше не можна було?
— Я хотіла спуститися!

Що завадило, вирішив не питати…

І так — по три-чотири рази на день. Ні, замовник, звичайно, заплатить за очікування, але все одно задовбали! Поважайте працю і свій, і чужий.