Знайома працює в кав’ярні у великому торговому центрі. Хороша зарплата, зручний, хоча і ковзний графік, осудна начальство, ввічливі відвідувачі. Здавалося, що ще потрібно для щастя? Але знайома вже подумує звільнятися.

Справа в тому, що в цьому ж залі знаходиться дитячий майданчик. Встановлено близько десятка дуже цікавих для дітей атракціонів, батьки можуть і самі за дітьми слідкувати, так і заплатити співробітникам, щоб вони розважали дитину, поки батьки ходять по торговому центру. І буває, діти навіть не хочуть йти з цього майданчика. Теж, начебто, все для зручності клієнтів.

Але на одному з атракціонів після закінчення гри на весь зал включається музика. Якийсь регтайм, досить монотонний і занудний. І дограє до кінця, не вимкнути. Атракціон серед дітей дуже популярний, і знайомої цей регтайм доводиться вислуховувати буквально кожні дві хвилини. Чути вона його вже не може, кожна нота, коли він починає звучати в черговий раз, немов цвяхами вбивається в череп. Ох і задовбав її цей регтайм!