Ставлення задоволення/мегабайт

13

З усіх нескінченних, а тому безглуздих суперечок мене найбільше дратує битва читають і нечитающих. Вона чудова тим, що здатна перейти в битву технарів та гуманітаріїв, атеїстів і віруючих, навіть питущих і непитущих.

Я читаю, не вірю, не п’ю і ні з ким не сперечаюся. Причини надходити таким чином у мене особисті. Тому все, що я можу зробити — порекомендувати схожим людям спробувати чинити так само. Раптом сподобається?

Я рекомендую книги.

Я не збираюся розповідати про плюси книг в духовному плані — я сприймаю їх виключно як розвага, спосіб заповнення вільного часу в ситуації, коли людина не може або не хоче що-небудь створювати. Причому спосіб популярний і не першу тисячу років радує своїх прихильників.

Зіставимо книгу, яка розповідає людям історії, з двома іншими способами розповісти історію — комп’ютерною грою і фільмом.

Книга, по-перше, доступна. Принаймні, я знаю кілька селищ, де електрика працює не кожен день, а от бібліотека — кожен. Книгу можна купити в кожному кіоску «Роспечати».

Книгу можна читати (слухати) там, де не подивишся фільм і не пограєш в гру складніше тих, що зазвичай бувають на мобільних телефонах. Читати, скажімо, в автобусі набагато простіше, ніж там же дивитися фільм, і вже точно простіше, ніж там же грати в «Варкрафт». А ще книгу можна слухати, коли їдеш на велосипеді.

Крім того, книгу людина в середньому читає довше, ніж дивиться фільм. Гру проходить ще довше — тут література на другому місці. Тобто якщо вам необхідно заповнити чим-небудь цілий вільний день, вам знадобиться або одна книга, або відразу кілька фільмів.

Нарешті, книга (навіть в аудіоверсії) займає значно менше пам’яті, що, погодьтеся, актуально. Уявімо, що ви школяр і поїхали до бабусі на дачу, де у вас є електрика, але немає інтернету. Книги, які скрасять всі дощові дні, будуть важити менше, ніж потрібне на ті ж цілі кількість фільмів.

Що стосується переваги книг перед іншими видами розваг у духовному та культурному плані — воно не абсолютно. Все та від якості тексту залежить від якості перекладу. Якщо дати школяреві почитати дешеві видання дев’яностих, він у диктанті наляпает не менше помилок, ніж після фільму з фанатськими субтитрами.

А ще у мене є чудовий друг, який з часів середньої школи не брав в руки книг. Він пише без помилок, витончено розмовляє, цікавиться фонетикою, етимологією і знає три іноземні мови. І все завдяки інтернету, фільмів та комп’ютерних ігор. Він не унікум, але підтвердження того, що книга — не єдине джерело мудрості.