Анамнез кішки

15

А мене задовбали тотальна неосвіченість населення. Здавалося б, що поганого в бутті тупим? Мені плювати, я не збираюся переучувати незнайомих мені людей. Але з-за їх тупості кидають і принижують мене, а за це вже хочеться затягнути.

Ви думаєте, я зараз почну розпинатися про російську мову або незнання правил дорожнього руху? Ні, все набагато смішніше.

Нещодавно кішечку в ветклініку возила, хотіла стерилізувати. Операція — робити нічого, двадцять хвилин. Але що я чую?

— Ми повинні покласти кішечку в стаціонар, ви можете піти додому, а в цей час її огляне лікар-анестезіолог, збере анамнез…

— Анамнез. У кішки?

— Ну так, це дуже важливо.

— Спасибі, до побачення.

Приголомшливо. Я знала, що медпрацівники всіх сфер зараз радісно розводять клієнтів на гроші. Але наскільки нас вважають тупими, якщо це пропонується зробити під такого роду космічними приводами? Що моя кішка їм розкаже? «Я жила в мяу, їла мур-мур, захворіла минулого пурпур.» Мабуть це. Жесть в тому, що люди на це ведуться, і менеджери розуміють — так можна і потрібно робити, адже це вигідно!

А самий смак народився на роботі. Під час придумування назви для продукції на англійській мові. Назви прості, пафосні, короткі. Але за них мене то і справа клацають по носі, тому що: «Як ти не розумієш, це назва не прочитають, ми не продамо колекцію!» Серйозно? З п’яти літер слово з найпростішої транскрипцією і не прочитають? Якщо б я не зіткнулася з цим особисто, не повірила б. І я погоджуюсь. Щоб продати продукт, я змушена визнати вас тупими, шановні покупці. І почати цим користуватися.

Повірте, по обидві сторони барикад однаково огидно. Але всі навколо постійно говорять, мовляв, будь простіше, не будь дуже розумною!

Зрозуміло, адже тупому щасливому покупцеві продати що-то дуже просто. Ви не вільні щасливі люди, ви — відкриті гаманці, над вами іржуть і глумляться. Невже приємно? Та й фіг з вами, загалом-то. Ситуація задовбали, але я зможу витягти з неї вигоду. Правда? Тупіть далі.

Тільки шкода, що інакше не можна.