Одноразові велосипеди

31

Я їжджу на велосипеді з дитинства звик ремонтувати по мірі сил все сам. Будова «Лелеки» я можу по пам’яті розповісти до останньої шайби і стопорного кільця. Я і зараз добираюся до роботи на велосипеді — виходить навіть швидше громадського транспорту. Продавці ж вважають, що сам користувач нічого ремонтувати не має.

Проколов колесо. Заходжу в спортмагазин, йду у відділ велосипедів.

— Дайте, будь ласка, набір латок і автомобільний ніпель.
— А навіщо вам? Ось (показує на вітрину) нові камери. Який у вас діаметр колеса?
— Мені набір латочок потрібен — маленький прокол, заклею.
— Так навіщо вам клеїти? От же цілі камери.
— (закипаючи) У вас є набір латочок у продажу?
— Ні. Тепер не продаємо, але от камери під будь колеса.

Розвертаюся і йду. Прокол я заклеїв, вирізавши латку зі старої камери, завалялася в коморі.

Стало заїдати педалі. Розібрав, змастив, став збирати і недорахувався кількох кульок. Ну, думаю, зараз сходжу в магазин, купити підшипник — там як раз кульки збігаються по діаметру, вийму і поставлю. Інший спортмагазин, інший продавець у відділі велосипедів:

— У вас є підшипники в педалі?
— (співчутливо) А які педалі?
— «Author» алюмінієві.
— Так он вони! Навіщо вам підшипник? Купіть педалі, чого мучитися з ремонтом?
— Я своїми цілком задоволений.
— Підшипники в педалі вже давно не продають… Купіть нові.

На моє щастя серед вітринного хаосу виявляється потрібний підшипник. Продавець його віддавав, як від серця відривав, чесне слово.

У більш коротких діалогах мені пропонували замість ключа для спиць купити нове колесо, разом з крилами — багажник, але все переплюнув рада продавця замість шин купити новий велосипед. І де вас таких набирають, хлопці?