Я начальник, ти дурень

16

Одвічна проблема директорів і підлеглих чимось нагадує роман Тургенєва «Батьки і діти».

Приходить потенційний співробітник влаштовуватися на роботу. Начебто директора співробітник влаштовує і приймає на роботу. Але крім директора є безпосередній начальник відділу, якому працівник повинен підкорятися і виконувати всі його вказівки.

Розмова начальника з працівником не клеїться з-за особистих якостей: не сподобалася зовнішність, голос, манера розмови. Начальник відділу починає розмовляти з працівником зарозумілим, презирливим тоном, що трохи коробить співробітника. Виникає взаємна антипатія. Зате інші співробітники охоче підпорядковуються начальнику, але між собою сміються над ним і називають «блазнем гороховим», хоча він зовсім і не думає шукати їх розташування.

Вже на наступний день між працівником і начальником виникає словесна сутичка. Ініціатором є начальник. Співробітник не хоче полемізувати: люди, на його думку, бувають різні, він думає, що краще промовчати і не вступати в конфлікт. Але його мовчання починає ще більше дратувати начальника. Настільки сильно, що він щодня, знову і знову атакує співробітника, прискіпується по дрібницях, нічим не обґрунтованим і дурним. Починає морально вбивати — повільно, болісно і боляче.

Головний директор намагається згладити конфліктну ситуацію бесідою, але це не допомагає.

Можливо, начальника дратує, що співробітник молодий, красивий, з великими планами на майбутнє, а він вже немає — життя не склалося, роки молоді пройшли, щось будувати заново вже пізно. Самотність, смуток про прожиті роки і заздрість, що у цієї молодої людини все попереду.

Співробітник, остаточно втратив надію на взаєморозуміння та повагу, приймає рішення звільнитися. Але у нього не приймає заяву про звільнення відділ кадрів, аргументуючи тим, що особисті стосунки — не привід звільнятися, і втратити роботу із-за цього буде дуже нерозумно.

Співробітник в розгубленості, не знає, як йому вчинити. На чашу терезів з одного боку опускаються емоції, з іншого — розум. І поки що жодна з них не переважила.