На ліфті далеко не заїдеш

22

А мене задовбали турбота про інвалідів. Стривайте, не закидайте тапками, спочатку дочитайте.

За новими правилами в метро обов’язково будувати ліфти. Кожен ліфт коштує кілька мільйонів карбованців. Начебто за мірками метро не так вже і дорого, і для доброго діла не шкода. Але поставте себе на місце інваліда. Ви спускаєтеся на ліфті на кінцевій станції… А далі куди? Ліфти-то є лише на нових станціях, тобто на кінцевих і в кращому випадку двох-трьох найближчих. А люди їздять в основному з околиці до центру і навпаки, мало кому потрібно мотатися з одного спальника в інший. А в центрі-то ліфтів і немає! І не передбачається. Тому що одна справа побудувати ліфт на станції мілкого закладення, а зовсім інша — в центрі, де глибина станцій — метрів тридцять (це висота дванадцятиповерхового будинку). Мало того — в центрі копати-то особливо ніде, куди не плюнь — комунікації, будівлі і все таке інше. Причому це все бажано побудувати так, щоб не закривати станцію. Тому побудувати ліфт на станції глибокого закладення обійдеться в десятки разів дорожче, ніж на нової кінцевої станції.

Гаразд, припустимо, ліфти побудували. Але це ще не все! Є ж ще переходи з лінії на лінію. І вони вкрай рідко пристосовані для людей з обмеженими можливостями. Найчастіше там сходи або ескалатори. Значить, теж будувати або додаткові переходи виключно з пандусами, або, де перепад глибин не дозволяє, знову ліфти. Це чергові витрати.

Але і це ще не все. У будь-якого транспорту є така характеристика, як провізна здатність: скільки людей він може перевезти в годину. У метро ця здатність величезна, мабуть, рекордна серед взагалі всього транспорту: одна лінія перевозить до 80 тисяч осіб на годину в кожну сторону. А у ліфтів цей показник нижче плінтуса. Навряд чи ліфт, навіть швидкісний, обернеться туди-назад швидше, ніж за хвилину (треба ж ще врахувати час на посадку-висадку). Скільки людей поміщається в ліфт? У великій, на зразок тих, що ставлять в торгові центри, чоловік 10. Разом 600 осіб на годину. Менше 1% від провізної спроможності одній лінії. Але це якщо здорових людей, на своїх ногах. А інвалідних колясок, напевно, і дві не поміститься. Значить, всього 60 осіб на годину. Кілька сотень на добу.

Виходить, передбачається закопати в землю мільярди лише для того, щоб скористатися зручностями змогли від сили кілька тисяч людей на всіх станціях.

Але і це ще не все. Ті товариші, які придумали зробити метро доступним для інвалідів — вони взагалі давно в метро? Метро в годину пік — це і для здорової людини стрес ще той, а як там буде людині на візку? Така турбота більше схожа на витончене знущання.

Так, може, замість того щоб викидати мільярди, на ці гроші видати інвалідам автомобілі або організувати безкоштовне соціальне таксі, щоб у інвалідів взагалі не виникала необхідність спускатися в метро?