По стрілочці у світле майбутнє

25

Задовбали люди, тупо вірять техніці, але при цьому не вміють правильно користуватися ні цією технікою, ні своєю головою.

П’ятниця, вечір, йду з роботи. Болить голова, день важкий, йду на автоматі. Назустріч жінка з телефоном в руці (в телефоні включений навігатор). Запитує у мене: «Підкажіть, де знаходиться дитяча лікарня?» Я на своїй хвилі, тому відразу не зрозуміла, що вона хоче. Перепитую: «А який там адресу?» Каже, що вулиця Чайна. ОК, показую напрямок, мовляв, вулиця там, а лікарню з номером будинку знайдете. А у відповідь мені прилітає: «Де-е-евушка! Що ви мені розповідаєте! Я вотпрящас йду по цій вулиці! Ви мені тільки скажіть, де лікарня?!»

Я трохи офигеваю, але все одно намагаюся пояснити, що це не вулиця Чайна, вулиця Кавова. Чайна йде перпендикулярно і починається на он тому перехресті. Це диво щось фиркає мені у відповідь і в повній впевненості у власній правоті гордо лине в протилежну сторону… До сих пір не розумію, що це було!

Люди! Якщо ви так сліпо вірите навігатора і не допускає навіть думки про те, що на якомусь етапі може пропасти зв’язок і навігатор може збитися, навіщо тоді ви розпитуєте перехожих?

Крокуйте по червоній стрілочці у світле майбутнє і не задалбывайте оточуючих.