Двосторонні поступки

28

Мене задолбали слово «компроміс». Ні, самі компроміси — необхідна річ в житті, без них нікуди. Але поясніть мені — чому найчастіше це слово звучить від тих людей, які самі не поступляться ні на міліметр? «Давай підемо на компроміс» від таких людей означає: «Ти мені поступишся, а я й не подумаю».

Ось дівчина, яка виїдає мозок чоловікові, бідкається: її чоловік на компроміси не йде, хоче жити, як і жив, незважаючи на наявність незадоволеної жінки. При цьому, зауважте, чоловік має в собі міняти все, чим буде незадоволена жінка. А ось про поступки з її боку — ні слова! Їх просто немає. І це вона називає «компромісом»?

Навіть борода, яка, формально, особиста справа її носія — навіть бороду чоловік повинен поголити в ім’я комфорту «другої половинки». І це в перші роки спільного життя! А може бути, у мужика просто занадто ніжна шкіра і гоління залишає на ній роздратування? Чому б в ім’я компромісу не програти битву за бороду, раз вона чоловікові так важлива? Але ні — нам треба, щоб «улюблений» не чекав другий прохання, а відразу підскакував виконувати сказане. В ім’я «компромісу», звичайно ж.

А завтра що? Може, в ім’я «компромісу» від старих друзів треба буде відмовитися? А потім, в ім’я того ж «компромісу», треба буде терпіти подружок-трещоток у себе на кухні? Хочеться запитати автора: а ти що зробила для чоловіка? Або, як у тій історії, «а з мене поступка — секс»?

Люди, запам’ятайте: компроміс — це двосторонні поступки! І «притирання» у сімейному житті — теж передбачає терпіння з обох сторін. А не так, як у купі сімей: він зобов’язаний змінюватися заради неї. Задовбали, не те слово.