Сьоме почуття

15

Взяв і поїхав, говорите? Ну-ну, я подивлюся, як ви з таким рекомендаціям будете керувати будь-якою машиною, яка виходить за рамки стандартних габаритів. Спробуйте припаркувати, наприклад, «Смарт» подібним способом — дуже сильно здивуєтеся. Або величезну «Тойоту Секвою», яка навіть при дуже акуратному маневруванні влазить на паркомісце лише з п’ятої спроби, просто тому, що вона займає його цілком і дзеркала стирчать на сусідні місця. А найсмішніше почнеться тоді, коли ви зрозумієте, що в різних машин різний кут повороту керма, наприклад, на «Ніссані Мікра» — 3,5 обороту, а на «Уазику» — майже 5.

Так, вас Екшн сно погано вчили в автошколі. Бо особисто я змусив би тридцять разів поспіль виконати вправу «заїзд в гараж» без будь-яких пояснень. І я більш ніж упевнений, що рази з двадцятого це вийшло б без участі свідомості і без єдиного збитого конуса. Тому що машину треба Екшн сно відчувати. До речі, якщо ви самостійно зробите те ж саме на майданчику — відчуєте. Без всяких там методик і книг.

А тепер відкрию маленький секрет. Не треба намагатися думати за кермом. Не треба намагатися розуміти і прокручувати в голові те, що ти робиш. Треба розслабитися і дозволити всьому, що відбувається оброблятися виключно в підсвідомості, на рівні рефлексів. Так, спочатку буде неймовірна кількість помилок. Але саме ці рефлекси повинні вироблятися в нормальній автошколі на початковому рівні, щоб створити у людини мінімальне підсвідоме розуміння, як керувати будь-якою машиною. Так, процес управління майже однаковий на будь-якому авто, різниця тільки в деталях. Але не можна концентрувати увагу на якихось деталях. Бо інакше будь-яка нештатна ситуація, наприклад, якщо у машини поруч на парковці будуть винесені на півметра вперед дзеркала, призведе до вашої помилку.

Найпростіший спосіб швидко навчитися їздити — уявляти собі розташування габаритних точок машини і на основі цього подумки малювати перед очима свою траєкторію. І коригувати її рухами керма при маневрах, найголовніше — треба зосереджуватися не на те, на скільки оборотів ви його крутіть, а на те, як реагує на ваші дії машина. Вже через кілька поїздок це буде виходити саме собою, без зайвих уявних зусиль. Навіть на парковці — яка різниця, що там у інших машин, якщо уявляєш габарити своєї машини і втискиваешь її в заздалегідь представлений коридор, що знаходиться рівно між реальних сусідів по паркоместу. У такому випадку відпаде необхідність зосереджувати навіть на те, що відбувається навколо, т. к. є тільки твоя траєкторія. І як тільки це відпрацювати до автоматизму — має сенс почати розраховувати в голові траєкторії тих, хто їде поруч у потоці. Що дуже сильно допомагає від несподіваних маневрів без поворотників, як у нас дуже люблять робити.

А якщо все вищеописане і після місячного стажу водіння не буде виходити — авто не ваше, пересідайте на мотоцикл. Там проблема габаритів відсутня як така, т. к. ширина мотоцикла часто дорівнює ширині плечей, а кут повороту керма дорівнює куту повороту коліс — іншими словами, куди крутиш, туди і їдеш.