Тонкий натяк на товсті обставини

62

Доброго часу доби!

Як же мене задовбали люди розміру плюс/люди із зайвою вагою/пишечки/пухлики і т. д. і т. п.

Я розумію, що не всім від природи дано струнке тіло, не всі можуть над собою працювати, і я усвідомлюю, що деяким бути струнким не дозволяє здоров’я. Але! Це не привід обмежувати інших людей.

Якщо людина стрункий або худорлявий — це не означає, що у нього все в порядку зі здоров’ям. Найчастіше у таких от задохликів купа проблем від підвищеної стомлюваності до проблем з хребтом.

Я не поступаюся місце неосяжним або просто пухкеньких дамам/джентльменам. Не зобов’язана. Так, я чудово розумію, що їм важко стояти. Але мені стояти не легше — серйозні проблеми з хребтом, можу втратити свідомість від задухи, а ще мене просто крутить навколо поручня, бо силоньок замало. Те, що моя вага 48 кг не дає вам право стверджувати, що мені легше і простіше постояти, ніж тітоньки/дядечка вагою під центнер. Мене можна ввічливо попросити поступитися, але ніяк цього не вимагати.

Ось такі дядечки/тітоньки, сідаючи на вільне місце біля мене, буквально сідають мені на ногу і рухають мене своїм плечиком, утискуючи в стіну або майже зіштовхуючи в прохід. Це боляче, чорт візьми, і у мене буде синяк. Але варто зробити зауваження і посиплеться на голову: «Хамка, як тобі не соромно», — або ще щось в цьому дусі.

Окремого котла в пеклі заслуговують матусі, які вважають, що їх ненаглядні і досить пухкі «дітки» десяти і більше років заслуговують сидяче місце, а я ні. Самий треш був, коли така ось мамашка посадила свого телепня мені на коліна. У мене натуральним чином віднялися ноги.

Найцікавіше, що мене навіть на дев’ятому місяці вагітності не раз намагалися підняти з місця, щоб посадити таку ось тітоньку або ось такого пухкого дитинча.

Дорогі пухлики, задохликам теж важко живеться, але ми не ноєм про це на кожному розі. Досить нас обмежувати. В прямому і переносному сенсі, давайте жити дружно.